Методична рада нотаріату
Актуальна інформація
Монiторинг законодавства
Судова практика
Методичнi рекомендацii
Бібліографія з окремих видів нотаріальних дій
Склад методичноi ради

Головна   /  Судова практика  

Про визнання заповіту дійсним

  

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від 2 червня 2010 року

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі: головуючого - Яреми А. Г.,   суддів: Левченка Є. Ф., Охрімчук Л. І.,   Лихути Л. М., Романюка Я. М.,  розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до головного управління юстиції у м. Києві, Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 (треті особи: головне управління юстиції у Київській області, ОСОБА_9) про визнання заповіту дійсним, зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_9 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 3 червня 2008 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 23 вересня 2008 року, встановила:

У квітні 2008 року ОСОБА_6 і ОСОБА_7 звернулися до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 12 січня 2007 року їхній батько - ОСОБА_10, склав заповіт, згідно з яким належне йому майно заповів їм у визначених в заповіті частинах. Указаний заповіт було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8.

Після смерті 2 травня 2007 року ОСОБА_10 вони звернулись до Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак їм було відмовлено з тих підстав, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинено нотаріальну дію, а саме, посвідчено заповіт від 12 січня 2007 року, поза межами визначеного для останнього нотаріального округу.

Вважаючи, що їхні права порушено, просили визнати заповіт від 12 січня 2007 року дійсним, зобов'язати Ірпінську державну нотаріальну контору вчинити певні дії.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 3 червня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 23 вересня 2008 року, позов задоволено, ухвалено визнати заповіт від 12 січня 2007 року, який складено покійним ОСОБА_10, дійсним; зобов'язати Ірпінську міську державну нотаріальну контору Київської області видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 12 січня 2007 року на ім'я ОСОБА_6 та ОСОБА_7

У касаційній скарзі ОСОБА_9 ставить питання про скасування судових рішень й ухвалення нового рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції та апеляційний суд, погоджуючись з ним, виходили з того, що волевиявлення ОСОБА_10 при складенні заповіту було вільним; дії приватного нотаріуса по посвідченню заповіту відповідали вимогам ст. 41 Закону України від 2 вересня 1993 року N 3425-XII "Про нотаріат", згідно з ч. 1 якої нотаріальні дії можуть вчинятися будь-яким нотаріусом чи посадовою особою органів місцевого самоврядування, за винятком випадків, передбачених статтями 9, 36, 55, 60, 65, 66, 70 - 73, 85, 93 і 103 цього Закону, та інших випадків, передбачених законодавством України.

Проте повністю з такими висновками судів погодитися не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений з порушенням вимог щодо його посвідчення, є нікчемним.

Відповідно до абз. 1 п. 11 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року N 20/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року за N 283/8882, нотаріальні дії вчиняються в приміщенні державної нотаріальної контори, у державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса. В окремих випадках, коли фізична особа не може з'явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваної угоди, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями, але в межах території діяльності держнотконтори чи визначеного для приватного нотаріуса нотаріального округу.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 12 січня 2007 року ОСОБА_10, батько позивачів, заповів останнім належні йому частину будинку, земельну ділянку та автомобіль. Цей заповіт було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8

Як убачається з матеріалів справи в зв'язку з хворобою та на особисте прохання ОСОБА_10 зазначений заповіт посвідчено за місцем проживання останнього, а саме: АДРЕСА_1, тобто нотаріус вчинив нотаріальну дію за межами свого нотаріального округу (а. с. 8).

Проте суди на наведене належної уваги не звернули та не врахували, що вказаний заповіт складений з порушенням вимог законодавства щодо його посвідчення, у зв'язку з чим він не може бути визнаний дійсним.

За таких обставин ухвалені в справі судові рішення підлягають скасуванню з підстав, передбачених ст. 341 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вирішила:

Касаційну скаргу ОСОБА_9 задовольнити.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 3 червня 2008 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 23 вересня 2008 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Головного управління юстиції у м. Києві, Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання заповіту дійсним, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення оскарженню не підлягає.

  

Головуючий

А. Г. Ярема

Судді:

Є. Ф. Левченко

 

Л. М. Лихута

 

Л. І. Охрімчук

Я. М. Романюк



Повний список >>
  © 2008 Методична рада нотаріату