Методична рада нотаріату
Актуальна інформація
Монiторинг законодавства
Судова практика
Методичнi рекомендацii
Бібліографія з окремих видів нотаріальних дій
Склад методичноi ради

Головна   /  Судова практика  

Про припинення господарських правовідносин за договором іпотеки

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

30.03.2011 р. 

N 21/218-10 

 

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді - Козир Т. П., суддів: Мамонтової О. М., Малетича М. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та приватного підприємства "Хімагроцентр" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 р. у справі N 21/218-10 господарського суду Київської області за позовом приватного підприємства "Хімагроцентр" до публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", третя особа: відкрите акціонерне товариство "Будматеріали", про припинення господарських правовідносин та зобов'язання вчинити певні дії (за участю представників: позивача: Хасін І. Б., дов. N 9 від 01.03.2011 р., Абрамович А. А., директор; відповідача: Яцук С. В., дов. N 09-32/529 від 22.11.2010 р., третьої особи: не з'явився), встановив:

Приватне підприємство "Хімагроцентр" (далі - ПП "Хімагроцентр", позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "АКПІБ, банк, відповідач), третя особа: відкрите акціонерне товариство "Будматеріали" (далі - ВАТ "Будматеріали", третя особа), про припинення господарських правовідносин за іпотечним договором N 324 від 26.12.2007 р. та про зобов'язання відповідача подати до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна заяву про припинення обтяжень.

Рішенням господарського суду Київської області від 27.10.2010 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 р., позов ПП "Хімагроцентр" задоволено частково, а саме: припинено правовідносини між ПП "Хімагроцентр" та ПАТ "АКПІБ за іпотечним договором N 324 від 26.12.2006 р. В решті позовних вимог відмовлено.

У поданій касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і, зокрема, ст. ст. 4, 17 Закону України "Про іпотеку", ст. 74 Закону України "Про нотаріат", ст. 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просить скасувати прийняті у справі судові в частині відмови в позові та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у своїй касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 559, 575, 593 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. ст. 11, 17, 19 Закону України "Про іпотеку", просить скасувати прийняті у справі судові та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 26.12.2007 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), правонаступником якого є ПАТ "АКПІБ" (банк) та ВАТ "Будматеріали" (позичальник), було укладено кредитний договір N 320-2007 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого (пункти 2.1 - 2.4, 3.2, 3.10), банк надає позичальнику кредит частинами у відповідності до встановленого цим договором графіку в сумі 12000000,00 грн., з кінцевим терміном повернення кредиту - не пізніше 12.12.2010 р., з цільовим призначенням - на будівництво тунеля печі в цеху для виробництва клінкерної цегли та інші виробничі потреби. У відповідності до бізнес-плану, наданого позичальником та обумовленого ним цільового призначення кредиту, банк надає кредит в грудні 2007 року - січні 2008 року. Відсотки за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 15 відсотків річних. Забезпеченням кредиту є, зокрема, майнова порука ПП "Хімагроцентр", що надає в іпотеку нежитлову будівлю із земельною ділянкою, що оформлена договором іпотеки.

У зв'язку з цим між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (іпотекодержатель) та ПП "Хімагроцентр" (іпотекодавець) 26.12.2007 р. було укладено іпотечний договір N 324 (далі - Іпотечний договір), згідно якого (п. 1.1) цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору, за умовами якого позичальник зобов'язаний в порядку, передбаченому кредитним договором, повернути іпотекодержателю до 12.12.2010 кредит у розмірі 12000000,00 грн., відсотки за користування ним у розмірі 15 % річних, у тому числі відсотки за неправомірне користування кредитом у розмірі 22,5 % річних, комісійну винагороду за надання кредитної лінії у розмірі 0,1 % від ліміту кредитної лінії, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати іпотекодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором. Крім цього, іпотекою забезпечені інші зобов'язання іпотекодавця, що виникають в силу договору. У випадку продовження строків виконання зобов'язань за кредитним договором (шляхом укладення окремих договорів про внесення змін до нього), дія іпотеки, передбаченої договором, зберігається до повного виконання кредитного договору.

При цьому, пунктами 7.5 - 7.7 Іпотечного договору передбачалось, що доповнення до цього договору або зміна окремих його положень здійснюється за згодою сторін, що повинна бути оформлена у вигляді нотаріально посвідченого договору про внесення змін до договору, та є невід'ємною частиною цього договору. Всі повідомлення між сторонами здійснюються у письмовій формі шляхом направлення рекомендованих листів або телеграм. З усіх питань, що стосуються предмету, умов або процесу виконання цього договору, але прямо не врегульовані положеннями цього договору, сторони мають керуватись чинним законодавством України.

Разом з тим, 27.12.2007 р. між банком та позичальником було укладено договір про внесення змін до кредитного договору, яким п. 2.4 вказаного договору викладено у новій редакції, згідно якої, у відповідності до бізнес-плану, наданого позичальником та обумовленого ним цільового призначення кредиту, банк надає кредит у грудні 2007 року - травні 2008 року.

Крім того, 07.04.2008 р., 08.05.2008 р. і 22.09.2008 р. між банком та позичальником було укладено договори про внесення змін до кредитного договору, відповідно до яких пункт 3.2 останнього було викладено у новій редакції, за якою змінено розмір відсотків за користування кредитом, який сплачуються позичальником, відповідно - 16 %, 17 % і 19 % річних, що не передбачалось умовами Іпотечного договору, а також без повідомлення і згоди на такі зміни іпотекодавця та без належної державної реєстрації цих змін.

В той же час, згідно положень ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Зокрема, згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Для належного виконання зобов'язань статтею 546 ЦК України передбачені такі види забезпечення виконання зобов'язання, як неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

В силу ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі: припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізація предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

При цьому статтею 575 ЦК України передбачені окремі види застав: іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Закладом є застава нерухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Водночас за змістом частини 1 ст. 583 ЦК України та частини 2 ст. 11 Закону України "Про іпотеку" заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). При цьому застава (іпотека) завжди є забезпеченням певного узгодженого із заставодавцем (іпотекодавцем) зобов'язання. Законодавством розрізняється застава (іпотека), надана боржником та застава (іпотека), надана третьою особою (майновим поручителем).

У зв'язку з цим, в статті 1 Закону України "Про іпотеку" також визначено, що майновий поручитель - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника за основним зобов'язанням, яке виникає за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Крім того, згідно приписів ст. 19 Закону України "Про іпотеку" будь-яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою.

Предметом спору у даній справі є вимоги ПП "Хімагроцентр" про припинення господарських правовідносин за іпотечним договором N 324 від 26.12.2007 р. та про зобов'язання відповідача подати до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна заяву про припинення обтяжень, з посиланням на ст. 559 ЦК України і те, що зміни до кредитного договору про збільшення розміру відсотків за користування кредитом, а значить - і обсягу відповідальності позивача, як іпотекодавця, було здійснено без належного повідомлення і згоди на те останнього, що є підставою для припинення зобов'язань за Іпотечним договором.

Суд апеляційної інстанції на підставі встановлених обставин справи та умов укладених договорів з посиланням на положення діючого законодавства і, зокрема, ст. ст. 16, 509, 546, 548, 553, 559, 572, 575 ЦК України, ст. 1 Закону України "Про іпотеку", а також з урахуванням того, що при укладенні договорів про внесення змін до кредитного договору N 320-2007 від 26.12.2007 р. відбулось збільшення процентів за кредитним договором, яке у свою чергу призвело до збільшення обсягу відповідальності позивача за Іпотечним договором, за відсутності на це його згоди та без належної державної реєстрації цих змін, дійшов висновку про обґрунтованість вимог останнього в частині визнання припиненими господарських правовідносин за іпотечним договором N 324 від 26.12.2006 р. та залишення без змін рішення суду першої інстанції про задоволення цієї частини позовних вимог.

Щодо іншої частини позовних вимог - про зобов'язання відповідача подати до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна заяву про припинення таких обтяжень, то суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що визначений позивачем у цій частині вимог спосіб захисту не відповідає передбаченим законодавством способам захисту цивільних прав, у зв'язку з чим дійшов висновку про залишення і цієї частини рішення суду першої інстанції без змін.

Вказані висновки суду апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права із дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду, а тому підстав для зміни чи скасування постанови суду апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційні скарги публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та приватного підприємства "Хімагроцентр" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 р. у справі N 21/218-10 - без змін.

 

Головуючий, суддя 

Т. П. Козир 

Судді: 

О. М. Мамонтова 

  

М. М. Малетич 




Повний список >>
  © 2008 Методична рада нотаріату