Методична рада нотаріату
Актуальна інформація
Монiторинг законодавства
Судова практика
Методичнi рекомендацii
Бібліографія з окремих видів нотаріальних дій
Склад методичноi ради

Головна   /  Судова практика  

Про визнання заповіту недійсним

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

РІШЕННЯ

від 27 квітня 2011 року

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого - Юровської Г. В., суддів: Дербенцевої Т. П., Ізмайлової Т. Л., Лесько А. С., Макарчука М. А., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, третя особа - державний нотаріус Другої Київської державної нотаріальної контори Костенко Людмила Юхимівна, про визнання заповіту недійсним, про визнання спадкоємцем, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 9 вересня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 27 січня 2011 року, встановила:

У грудні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом. Вказала, що 3 квітня 2009 року її батько, ОСОБА_5, склав заповіт на ім'я неповнолітньої ОСОБА_3. Особа заповідача встановлена нотаріусом на підставі недійсного паспорту, так як під час посвідчення заповіту ОСОБА_5 виповнилось 52 роки, однак при досягненні 45-річного віку до його паспорта не була вклеєна фотокартка, як це передбачено п. 8 Положення про паспорт громадянина України. З цих підстав вважає що були порушені вимоги закону щодо процедури посвідчення заповіту, що тягне його недійсність.

Просила визнати недійсним заповіт її батька - ОСОБА_5, складений 3 квітня 2009 року на користь неповнолітньої ОСОБА_3, з підстав порушення вимог закону щодо порядку нотаріального посвідчення заповіту, та визнати її - позивачку, спадкоємицею першої черги по закону після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_5.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 9 вересня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 27 січня 2011 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено і не заперечується в касаційній скарзі, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер ОСОБА_5, внаслідок чого відкрилася спадщина на майно померлого.

Спадкування здійснювалося на підставі заповіту, складеного ОСОБА_5 4 квітня 2009 року та посвідченого 3 квітня 2009 року державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Костенко Л. Ю., яким спадкодавець заповів усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті та на що він за законом матиме право, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є відповідачкою у справі.

Судами також встановлено, що особу заповідача при посвідченні заповіту встановлено за паспортом серії НОМЕР_1, виданим 2 квітня 2002 року Печерським РУ ГУ МВС України в місті Києві, до якого не було вклеєно фотокартку заповідача у зв'язку із досягнення ним 45-річного віку.

Встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції, з висновками якої погодився і апеляційний суд, посилався на те, що невідповідність дати заповіту з датою його реєстрації є технічною помилкою нотаріуса, що відсутність у паспорті заповідача фотокартки у віці 45 років не є перешкодою для встановлення його особи перед вчиненням заповіту, та що при посвідченні заповіту були дотримані вимоги закону і заповіт є дійсним.

Проте з висновками судів попередніх судових інстанцій не можна погодитись із таких підстав.

Згідно із ст. 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Відповідно до ст. 215 ч. 2 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно із ст. 1257 ч. 1 цього ж Кодексу заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Вимоги щодо процедури нотаріального посвідчення правочинів визначаються Законом України "Про нотаріат", Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Відповідно до ст. 43 ч. 2 - 3 Закону України "Про нотаріат", пункту 13 Інструкції, при вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.

Встановлення особи здійснюється за паспортом або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи).

Про спосіб установлення особи нотаріусом робиться відповідний запис у реєстрі нотаріальних дій.

Відповідно до пункту 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-XII, термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.

Місцевий та апеляційний суди хоч і послалися в судових рішення на зазначені норми матеріального права, але не застосували їх для вирішення спору і зокрема не врахували правові наслідки невклеєння фотокартки заповідача у віці 45 років до його паспорту, які встановлені пунктом 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-XII.

Встановлення особи заповідача на підставі недійсного паспорту свідчить про порушення при посвідченні заповіту вимог ст. 43 Закону України "Про нотаріат", пункту 13 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України і визнається підставою нікчемності заповіту.

Оскільки заповіт від імені ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року, від 4 квітня 2009 року має суперечності між датою складення та датою його реєстрації і при його посвідченні порушені вимоги ст. 43 Закону України "Про нотаріат", пункту 13 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, то він є нікчемним відповідно до правил ст. 1257 ЦК України.

З цих підстав рішення місцевого суду та ухвала суду апеляційної інстанції в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про визнання заповіту недійсним підлягає скасуванню з постановленням нового рішення.

В іншій частині судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст. 336, 341, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду і цивільних і кримінальних справ вирішила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Печерського районного сулу м. Києва від 9 вересня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 27 січня 2011 року в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про визнання заповіту недійсним скасувати та ухвалити нове рішення.

Визнати недійсним заповіт ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 від 4 квітня 2009 року, посвідчений 3 квітня 2009 року державним нотаріусом Другої київської державної нотаріальної контори та зареєстрований у реєстрі за N 11-567.

В іншій частині рішення Печерського районного сулу м. Києва від 9 вересня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 27 січня 2011 року залишити без змін.

Рішення оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

Г. В. Юровська

Судді:

Т. П. Дербенцева

Т. Л. Ізмайлова

А. С. Лесько

М. А. Макарчук




Повний список >>
  © 2008 Методична рада нотаріату