Методична рада нотаріату
Актуальна інформація
Монiторинг законодавства
Судова практика
Методичнi рекомендацii
Бібліографія з окремих видів нотаріальних дій
Склад методичноi ради

Головна   /  Судова практика  

Про визнання недійсними довіреності та договору купівлі-продажу квартири

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

УХВАЛА

від 4 квітня 2012 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого - Дьоміної О. О., суддів - Дем'яносова М. В., Кафідової О. В., Попович О. В., Штелик С. П., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2, про визнання недійсними довіреності та договору купівлі-продажу квартири, за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду м. Києва від 1 грудня 2011 року, встановила:

ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом в якому просив визнати недійсною довіреність від 16 липня 2010 року на ім'я ОСОБА_8 та укладений 7 вересня 2010 року на підставі цієї довіреності договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 7 липня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Визнано недійсною довіреність від 16 липня 2010 року на ім'я ОСОБА_8, посвідчену приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2, зареєстровану в реєстрі під N 2453.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 7 вересня 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. та зареєстрований в реєстрі під N 4148 від 7 вересня 2010 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 1 грудня 2011 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 7 липня 2011 року скасовано.

Ухвалено у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування рішення апеляційного суду м. Києва від 1 грудня 2011 року, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції й постановляючи нове рішення, апеляційний суд виходив із того, що позивачем не доведено його позовних вимог, надані позивачем у суді першої інстанції докази не можна визнати належними.

Проте цей висновок суперечить вимогам закону й матеріалам справи.

Судами встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 7 вересня 2010 року ОСОБА_8 продано належну позивачу квартиру АДРЕСА_1 громадянину Ізраїлю ОСОБА_9.

Вчиняючи даний правочин, ОСОБА_8 діяв від імені ОСОБА_3 на підставі довіреності від 16 липня 2010 року, посвідченої приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області та зареєстрованої в реєстрі за N 2453.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 вказував на те, що довіреність від 16 липня 2010 року на ім'я ОСОБА_8 ним не підписувалась. Вказане підтверджується висновком експерта експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в м. Києві від 27 березня 2011 року. Позивач також вказував на те, що в день оформлення довіреності він перебував за межами України, підтвердженням зазначеного є, засвідчена належним чином, роздруківка в'їзду/виїзду позивача за межі Йорданії, надана Адміністрацією міграції та кордонів МВС Йорданії. Крім того, постановою Печерського РУ ГУ МВС України від 16 жовтня 2010 року за фактом заволодіння шляхом обману належною позивачеві квартирою АДРЕСА_1 порушено кримінальну справі за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 Цивільного кодексу України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Згідно ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу квартири укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, а згідно ч. 1 ст. 245 ЦК України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Таким чином, довіреність, на підставі якої ОСОБА_8 уклав договір від імені позивача, мала бути підписана безпосередньо позивачем.

Суд першої інстанції установивши, що довіреність від 16 липня 2010 року на ім'я ОСОБА_8 позивачем не підписувалась, дійшов обґрунтованого висновку про недійсність оспорюваного договору купівлі продажу, оскільки відсутність належним чином оформленої довіреності свідчить про відсутність волевиявлення позивача, направленого на укладення спірного договору, що відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України суперечить загальним засадам, додержання яких є необхідним для чинності правочину і згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України призводить до недійсності договору купівлі-продажу.

Під час установлення зазначених фактів судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи й скасовано апеляційним судом помилково.

Відповідно до ст. 339 Цивільного процесуального кодексу України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 336, 339, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалила:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 1 грудня 2011 року скасувати, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 7 липня 2011 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 



Повний список >>
  © 2008 Методична рада нотаріату