Методична рада нотаріату
Актуальна інформація
Монiторинг законодавства
Судова практика
Методичнi рекомендацii
Бібліографія з окремих видів нотаріальних дій
Склад методичноi ради

Головна   /  Судова практика  

Сторони не могли укладати договір про розірвання договору купівлі-продажу після його повного виконання, тобто після припинення зобов’язань за договором

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ

висловлена Верховним Судом України в постанові від 31 жовтня 2012 року

у справі № 6-55 цс 12

 

Згідно із ч. 2 ст. 20 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (далі – Закон № 161-XIV) державна реєстрація договорів оренди землі проводиться в порядку, встановленому законом.

У період дії вищезазначеного Закону, а саме з 1 січня 2004 року, набрав чинності Цивільний кодекс України, ст. 182 якого передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість і підстави відмови в ній установлюються законом.

Оскільки ст. 182 ЦК України передбачає реєстрацію речових прав на нерухомість, а прикінцевими та перехідними положеннями ЦК України не передбачено відстрочення її дії до прийняття відповідного закону (Закон України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», набрав чинності 3 серпня 2004 року), то така реєстрація повинна була проводитись за Законом України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон № 280/97-ВР).

Згідно із ст. 33 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і  право користування землею.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073 «Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі» передбачено, що державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної  ділянки.

Виходячи з вищенаведеного, договір оренди від 5 січня 2004 року, укладений в письмовій формі між позивачем та відповідачкою у справі та зареєстрований селищною радою за місцем розташування орендованої земельної ділянки, пройшов державну реєстрацію у встановленому законом порядку й відповідно до  ст. ст. 210, 640 ЦК України є укладеним, а тому за змістом ст. 777 ЦК України та ст. 9 Закону  161-XIV породжує для сторін права та обов’язки, у тому числі для позивача переважне перед іншими особами право на придбання орендованої ним земельної ділянки.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Сторони за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 6 вересня 2006 року належним чином та в повному обсязі виконали визначені цим договором зобов’язання. Тому суди дійшли правильних висновків щодо визнання недійсним договору про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки, оскільки зобов’язання за таким правочином у силу ст. 599 ЦК України припинилися виконанням, а тому сторони не могли укладати договір про його розірвання вже після його повного виконання, тобто після припинення зобов’язань за договором.

 

Суддя Верховного Суду України                                                          М.В. Патрюк



Повний список >>
  © 2008 Методична рада нотаріату