Методична рада нотаріату
Актуальна інформація
Монiторинг законодавства
Судова практика
Методичнi рекомендацii
Бібліографія з окремих видів нотаріальних дій
Склад методичноi ради

Головна   /  Методичнi рекомендацii  

Методичні рекомендації МЮ України стосовно внесення записів до Реєстру прав власності на нерухоме майно, не пов'язаних з державною реєстрацією права власності та інших речових прав на нерухоме майно 25.03.2011

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ

25.03.2011 м. Київ №912/5

Про затвердження Методичних рекомендацій стосовно внесення записів до Реєстру прав
власності на нерухоме майно, не пов’язаних  з державною реєстрацією права власності та
інших речових прав на нерухоме майно

Відповідно до підпункту 31 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2006 № 1577,

НАКАЗУЮ:

  1. Затвердити Методичні рекомендації стосовно внесення записів до Реєстру прав власності на нерухоме майно, не пов’язаних з державною реєстрацією права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що додаються.
  2. Департаменту цивільного законодавства та підприємництва (Завальна І.І.) довести цей наказ до відома начальників Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.
  3. Начальникам Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі довести цей наказ до відома бюро технічної інвентаризації.
  4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Єфіменка Л.В.

Міністр Олександр Лавринович


ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства юстиції України
25.03.2011 № 912/5

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
стосовно внесення записів до Реєстру прав власності на нерухоме майно, не пов’язаних з державною реєстрацією права власності та інших речових прав на нерухоме майно

І. Загальні положення

Відповідно до пункту 6.2 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 07.02.2002 № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції від 28.07.2010 № 1692/5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції 18.02.2002 за № 157/6445 (далі – Положення), розділ Реєстру прав власності на нерухоме майно (далі – Реєстр прав) складається з трьох частин, які містять записи про об’єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації; право власності на об’єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб’єкта (суб’єктів) цього права; інші речові права на нерухоме майно та суб’єкта (суб’єктів) цих прав.

Так, зокрема, відповідні записи розділу Реєстру прав містять відомості про адресу (місцезнаходження) об’єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації; прізвище, ім’я та по батькові власника чи іншого правонабувача – фізичної особи; найменування, місцезнаходження власника чи іншого правонабувача – юридичної особи тощо.

В процесі життєдіяльності фізичної особи, а також здійснення господарської діяльності юридичною особою, виникають певні обставини, що призводять до змін як персональних даних осіб, так і ідентифікаційних даних об’єктів, права щодо яких зареєстровано у Реєстрі прав. Наприклад, зміна імені фізичною особою, зміна найменування юридичної особи, зміна уповноваженими органами адресних даних об’єкта нерухомого майна тощо.

Поява таких змін, безумовно, призводить до неузгодженостей між відомостями, що містяться в Реєстрі прав, та відомостями, що містяться в офіційних документах, а тому з метою точності та відповідності інформації, яка міститься в Реєстрі прав, особа може вжити необхідних заходів, направлених на узгодження таких відомостей. При цьому наголошуємо, що вжиття таких заходів, направлених на узгодження відомостей, що містяться в Реєстрі прав, та відомостей, що містяться в офіційних документах, є правом особи, а не її обов’язком.

Відповідно до пункту 1.5 Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 28.01.2003 № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції від 12.10.2010 № 2480/5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції 28.01.2003 за № 67/7388 (далі – Порядок), внесення записів до розділу Реєстру прав, відкритого реєстратором бюро технічної інвентаризації (далі – БТІ), внесення змін та скасування записів або закриття розділу Реєстру прав проводяться реєстратором того БТІ, яким він був відкритий.

Таким чином, особа може звернутися до БТІ, реєстратором якого був відкритий розділ Реєстру прав, із заявою про внесення змін до відповідного розділу Реєстру прав. Разом із заявою про внесення змін до Реєстру прав такою особою подаються правовстановлювальні документи на об’єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та відповідні офіційні документи, що підтверджують зміну певних персональних або ідентифікаційних даних.

При цьому звертаємо увагу на те, що внесення змін у зазначених випадках не є державною реєстрацією відповідного права та не потребує заміни чи отримання нового правовстановлювального документа, зокрема свідоцтва про право власності на нерухоме майна. У таких випадках правовстановлювальні документи на нерухоме майно не втрачають свою чинність і використовуються власником при визначенні юридичної долі належного йому нерухомого майна, зокрема, шляхом укладення договорів купівлі-продажу, міни, передачі майна у заставу тощо. При цьому при вчиненні будь-яких юридично-значущих дій такому власнику до правовстановлювальних документів достатньо додавати офіційний документ, що підтверджує зміну персональних або ідентифікаційних даних.

ІІ. Внесення записів до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв’язку зі зміною найменування юридичної особи, не пов’язаної з її реорганізацією, чи зміною її місцезнаходження

1. Згідно з частиною першою статті 90 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.

Вимоги щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу затверджено наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва від 09.06.2004 № 65, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 29.06.2004 за № 792/9391.

Відповідно до положень зазначених Вимог у найменуванні юридичної особи зазначаються її організаційно-правова форма (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим) та назва. Найменування юридичної особи викладається державною мовою. Назва юридичної особи може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію щодо мети діяльності, виду, способу утворення, залежності юридичної особи та інших відомостей згідно з вимогами до найменування окремих організаційно-правових форм суб’єктів господарювання, установлених ЦК, Господарським кодексом України (далі – ГК) та законами України (пункти 1.1 та 1.2).

У свою чергу, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (абзац шостий статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців").

Системний аналіз положень згаданого Закону свідчить про те, що у разі внесення змін до установчих документів юридичної особи, якщо ці зміни пов’язані із зміною найменування юридичної особи, чи зміною її місцезнаходження проводиться заміна свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб. При цьому, заявнику також повертається свідоцтво, яке було замінено з відміткою про видачу нового свідоцтва (статті 9 та 29).

Таким чином, документом, що підтверджує зміну найменування юридичної особи або зміну її місцезнаходження, та є підставою для внесення відповідних змін до Реєстру прав, є нове свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та свідоцтво, яке було замінено з відміткою про видачу нового свідоцтва.

2. З набранням чинності Законом України "Про акціонерні товариства" види акціонерних товариств (відкрите та закрите) змінено на типи (публічне та приватне). При цьому організаційно-правова форма (акціонерне товариство) таких юридичних осіб залишається незмінною. Так, частиною четвертою статті 3 вказаного Закону встановлено, що повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинно містити назву його типу (публічне чи приватне) та організаційно-правову форму (акціонерне товариство).

Пунктом 5 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону визначено, що акціонерні товариства, створені до набрання чинності цим Законом, зобов’язані привести у відповідність з його нормами свої статути та інші внутрішні положення не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності Законом.

Аналіз положень ГК, зокрема статті 59, свідчить про те, що результатом реорганізації юридичних осіб (злиття, приєднання, поділу, перетворення) є їх припинення та утворення нової (нових) юридичної(их) особи (осіб).

Зміна у зв’язку з приведення у відповідність з нормами Закону України "Про акціонерні товариства" виду акціонерного товариства (відкрите або закрите) на тип (публічне або приватне) не є процедурою припинення (реорганізації або ліквідації) юридичної особи, а є за своєю правовою природою лише зміною його найменування, що в свою чергу, є підставою для внесення відповідних записів до Реєстру прав.

ІІІ. Внесення записів до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв’язку зі зміною імені фізичної особи

Відповідно до ЦК фізична особа набуває прав та обов’язків і здійснює їх під своїм ім’ям. Ім’я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить (стаття 28).

Зміна імені згідно зі статтею 49 ЦК підлягає державній реєстрації. Відповідно до статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" про факт державної реєстрації акта цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану видається відповідне свідоцтво.

Так, відповідно до зазначеного вище Закону такими свідоцтвами є: свідоцтво про зміну імені; свідоцтво про шлюб; свідоцтво про розірвання шлюбу.

У разі ж розірвання шлюбу судом документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (115 Сімейного кодексу України).

Таким чином, документом, що підтверджує зміну імені фізичної особи, та є підставою для внесення відповідних змін до Реєстру прав, є перелічені свідоцтва, видані органами державної реєстрації актів цивільного стану, або рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

ІV. Внесення записів до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв’язку зі зміною адресних даних об’єкта нерухомого майна

Відповідно до підпункту пункту 2.2.1 пункту 2.2 Порядку пошук запису про об’єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, здійснюється, зокрема, за адресою та типом такого об’єкта.

Адреса об’єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, складається з: назви регіону (Автономна Республіка Крим, область, міста Київ та Севастополь); назви району (для міст районного значення та селищ міського типу); назви населеного пункту; адреси в межах населеного пункту.

У Реєстрі прав використовуються три типи адрес у межах населеного пункту:

звичайна адреса – адреса, яка складається з назви вулиці, номера будинку, номера корпусу та номера квартири;

адреса з об’єктом – адреса, яка складається з назви іменованого об’єкта та/або назви вулиці, номера об’єкта та номера частини об’єкта;

адреса з об’єктом та вулицею – адреса, яка складається з назви іменованого об’єкта, назви вулиці в складі об’єкта, номера об’єкта або номера будинку.

Враховуючи те, що адреса нерухомого майна є його ідентифікатором, з метою уникнення незручностей як при отриманні інформації з Реєстру прав, так і при проведенні державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно в подальшому, особа може вжити необхідних заходів, направлених на внесення відповідних змін до Реєстру прав.

Таким чином, документом, що підтверджує зміну адресних даних об’єкта нерухомого майна, та є підставою для внесення відповідних змін до Реєстру прав, є рішення відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Директор департаменту
цивільного законодавства
та підприємництва                                                      І.І. Завальна



Повний список >>
  © 2008 Методична рада нотаріату