Методична рада нотаріату
Актуальна інформація
Монiторинг законодавства
Судова практика
Методичнi рекомендацii
Бібліографія з окремих видів нотаріальних дій
Склад методичноi ради

Головна   /  Методичнi рекомендацii  

Видача свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення Методичної ради з питань нотаріату при Головному управлінні юстиції у Київській області

                                                                   Протокол №2 від 31.07.2014

 

Методичні рекомендації

з питань  видачі свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів та видачі свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів, якщо вони не відбулися

Загальні положення

Процесуальний порядок видачі свідоцтв про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо вони не відбулися, регулюється: главою 9 Закону України «Про нотаріат» (зі змінами), законами України  «Про виконавче провадження» (зі змінами) (стаття 62), «Про іпотеку» (зі змінами), «Про заставу» (зі змінами), «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» (зі змінами), Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999 №42/5 (зі змінами), Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року №68/5 (зі змінами), постановою Кабінету Міністрів України №1448 від 22 грудня 1997 року «Про затвердження Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна», главами 12, 13 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі-Порядок), Правилами ведення нотаріального діловодства, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 року №323/5.

Особливості цієї нотаріальної дії визначаються характером придбання майна - внаслідок проведення прилюдних торгів. Продаж нерухомого майна його власником при цьому є примусовим, в порядку звернення стягнення на це майно.

Видача свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів  має на меті:

1)             засвідчити безспірний факт виникнення права власності у набувача на нерухоме майно;

2)             підтвердити, що це право власності виникло саме внаслідок придбання нерухомого майна з прилюдних торгів чи заявленою згодою стягувача залишити нерухоме майно за собою в разі, якщо торги не відбулися;

3)     оформити документ, який встановлює  право власності на нерухоме майно у набувача.

Слід звернути увагу, що у нормативних актах, які регулюють питання видачі свідоцтв про придбання арештованого майна, а також заставленого майна з публічних торгів, про придбання нерухомого майна, що є предметом іпотеки спостерігаються деякі розбіжності. Глава 9 Закону України "Про нотаріат" має назву: «Видача свідоцтва про придбання жилих будинків з прилюдних торгів», в той час як стаття 72 вищезгаданого закону, яка детально регулює порядок видачі таких свідоцтв, має назву: «Видача свідоцтва про придбання нерухомого майна, яке було предметом застави (іпотеки). При цьому, положення статті врегульовують як придбання жилого будинку (квартири) з прилюдних торгів, так і нерухомого майна, що було предметом застави (іпотеки).

Поряд з цим, глава 12 розділу ІІ Порядку регулює порядок видачі нотаріусом свідоцтва про придбання арештованого майна з прилюдних торгів (аукціону), свідоцтва про придбання заставленого майна з прилюдних торгів (аукціону), свідоцтва про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки, свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна в провадженні у справі про банкрутство; глава 13 розділу ІІ Порядку - свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів  (аукціонів), якщо вони не відбулися.

У Правилах ведення нотаріального зазначено лише 3 форми таких свідоцтв: форма №27  «Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів   (аукціону), форма №27-1 «Свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна в провадженні у справі про банкрутство»  та форма №28 «Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), якщо прилюдні торги не відбулися».

Постає питання за якою формою видавати інші свідоцтва і чи має нотаріус видавати свідоцтва за формами, які не встановлені відповідним наказом  Міністерства юстиції України. Рекомендуємо у даному випадку застосовувати положення пункту 6.19 Правил ведення нотаріального діловодства, згідно з яким, у разі відсутності свідоцтв, які б відповідали нотаріальній дії, нотаріус може застосовувати ту з форм, яка найбільше відповідає цій нотаріальній дії із застосуванням окремих елементів інших свідоцтв. 

Не слід забувати, що Закон України «Про виконавче провадження» зазнав суттєвих змін і посилання у формі №27 на статтю 66 згаданого закону є неправильним. Раніше стаття регулювала порядок підготовки та проведення публічних торгів, зараз стаття 66  регулює порядок звернення стягнення на інше майно боржника  - юридичної особи. Аналогічна ситуація і з формою №28, яка містить посилання на статті 61 вищезгаданого Закону. До внесення змін до закону  вона регулювала порядок реалізації майна, на яке звернено стягнення, зараз – передачу стягувачеві предметів, зазначених у виконавчому документі. І якщо норма про реалізацію майна, на яке звернено стягнення, у новій редакції прописана у статті 62, то норма, що регулювала порядок підготовки та проведення публічних торгів, у новій редакції Закону «Про виконавче провадження»  взагалі відсутня.

Відповідно до статті 43 Закону України «Про нотаріат», нотаріус зобов’язаний встановити особу набувача (у випадку якщо прилюдні торги (аукціон) не відбулися - особу стягувача або заставодержателя). Набувачем може бути як фізична, так і юридична особа. Аналіз положень глав 12, 13  розділу ІІ Порядку дозволяє зробити висновок, що ці особи можуть звернутися за видачею свідоцтва як особисто, так і через представника.

 Відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про нотаріат», встановлення особи відбувається на підставі дослідження паспорта або іншого документа, який виключає будь-які сумніви щодо особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії. Представник набувача - фізичної особи, крім документів, що підтверджують його особу, має надати документи на підтвердження його повноважень. Оскільки отримання свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) не є вчиненням цивільно-правового правочину, то як документи, що підтверджують особу набувача або його представника, можуть надаватися не тільки паспорт, а й посвідчення особи моряка, посвідка про проживання особи, що мешкає в Україні, але не є громадянином України, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення водія, посвідчення інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи тощо. Крім того, на підтвердження наявності реєстраційний номер облікової картки

платника податків за даними Державного реєстру фізичних  осіб - платників   податків нотаріусу подається відповідна, завірена уповноваженою особою, довідка або витяг, яка залишається у справах нотаріуса.

У випадку, коли набувачем є юридична особа, що діє через представника, нотаріусу слід одночасно перевіряти обсяг цивільної правоздатності такої особи й повноважень представника. При перевірці обсягу цивільної правоздатності юридичних осіб нотаріуси зобов’язані ознайомитись з установчими документами (статут, засновницький договір), установчими актами, витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, положенням про філію та представництво юридичної особи, наказом юридичної особи про призначення керівника філії або представництва. Особа представника встановлюється за вищевикладеними правилами встановлення фізичних осіб. Повноваження представника перевіряються нотаріусом за довіреністю, виданою представникові, за допомогою Єдиного реєстру довіреностей у порядку, передбаченому Положенням про Єдиний реєстр довіреностей. Нотаріус не вимагає подання довіреностей від осіб, уповноважених на це установчими документами юридичної особи, законом або іншими актами цивільного законодавства. У цих випадках від представників вимагаються документи, які передбачають зазначені повноваження та посвідчують їх службове становище.

Нотаріус для видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна  з прилюдних торгів повинен перевірити наявність певних юридичних фактів,  які дають йому правові підстави видати таке свідоцтво.

По-перше, він повинен впевнитись, що вчинення цієї дії відноситься до його територіальної компетенції;

По-друге, нотаріус повинен перевірити відповідність оформлення поданих документів чинному законодавству.

Особливість видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) полягає у тому, що від нотаріуса не вимагається перевіряти факт належності нерухомого майна колишньому власнику, витребувати правовстановлюючі документи, заяву про згоду другого з подружжя на придбання нерухомого майна. Оскільки продаж є примусовим, всі необхідні відомості та документи повинні бути витребувані попереднім провадженням судових органів чи державним виконавцем і залишаються у їх провадженні.

За правилами територіальної компетенції ця нотаріальна дія вчиняється за місцезнаходженням нерухомого майна.

Право власності набувача (стягувача, заставодержателя) реєструється нотаріусом в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в день видачі свідоцтва.

Заборона відчуження (арешт) майна знімається реєстраційною службою  за місцезнаходженням нерухомого майна.

Зупинимося на окремих видах свідоцтв.       

 

Свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна

з аукціонів та свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з аукціонів, якщо аукціон не відбувся

Нормативно-правові акти:

1.    Закон України «Про нотаріат» (стаття 72).

2.    Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України  (глави 12-13 розділу ІІ).

3.    Закон України «Про виконавче провадження» (стаття 62).

4.    Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України №42/5 від 15.07.1999.

5.    Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (пункт 1, підпункти 3.3, 3.4, 3.6 пункту 3 глави 12, глава 13  розділу ІІ).

6.    Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 №3253/5.

Умови та процесуальний порядок видачі свідоцтва про придбання арештованого нерухомого майна з аукціонів та свідоцтва про придбання арештованого нерухомого майна з аукціонів, якщо аукціон не відбувся

 

Набувачем нерухомого майна може бути як покупець, який придбав нерухоме майно на аукціоні, так і стягувач за умови, що він виявив бажання залишити за собою це майно у разі, коли аукціон не відбувся.

Підставою для вчинення цієї нотаріальної дії є звернення до нотаріуса набувача нерухомого майна чи його повіреної особи та подання ним документів, які безспірно встановлюють факт набуття права власності на нерухоме майно внаслідок проведення аукціону.

Такими документами, як передбачає чинне законодавство (підпункти 3.1 та 3.3 пункту 3 глави 12 розділу ІІ Порядку), є акт про проведений аукціон (акт про те, що аукціон не відбулися), затверджений начальником відділу державної виконавчої служби. Нотаріус зобов'язаний перевірити відповідність оформлення  акта вимогам чинного законодавства.

Якщо сам документ викладено на кількох аркушах, то всі вони повинні бути прошнуровані, пронумеровані та скріплені відповідною печаткою; документ не може містити дописок, інших не застережених виправлень, має відповідати всім іншим вимогам, передбаченим Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

На підставі копії затвердженого протоколу переможець аукціону протягом десяти робочих днів з дня затвердження протоколу, не враховуючи дня проведення аукціону, здійснює розрахунок за придбаний на аукціоні товар (пункт 6.1 Порядку реалізації арештованого майна).

Згідно з пунктом 4.9 Порядку реалізації арештованого майна, після повного розрахунку за придбане майно на підставі протоколу державний виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведений аукціон і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби.

Акт  повинен  відображати всі суттєві моменти продажу, передбачені підпунктом 3.4 пункту 3 глави 12 розділу ІІ Порядку.

Аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі: відсутності учасників; відмови всіх учасників, що надали цінові пропозиції й поетапно були визначені переможцями, від підписання протоколу аукціону або сплати належної грошової суми; ненадходження від жодного з учасників цінової пропозиції (пункт 8.2 Порядку реалізації арештованого майна).

Згідно з частинами п»ятою, шостою, восьмою статті 62 Закону «Про виконавче провадження», не реалізоване на прилюдних аукціоні протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання аукціону таким, що не відбувся.  Майно  може  бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня  проведення  уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку,  але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

Не реалізоване на аукціоні протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися. Майно може бути уцінено не більше ніж на 30%.У разі не реалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється, але не більш ніж на 50%. У разі якщо у місячний строк майно буде не реалізовано на прилюдних торгах, виконавець повідомляє про це стягувача і пропонує йому залишити за собою нереалізоване майно.  

У разі якщо в місячний строк з  дня  проведення  повторної уцінки майно не реалізовано на  аукціонах державний  виконавець   повідомляє про  це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна,  крім  майна,  конфіскованого  за  рішенням суду.

Стягувач може протягом п'ятнадцятиденного строку з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово заявити про те, що він залишає будинок за собою.

 У разі якщо стягувач  виявив  бажання  залишити  за собою нереалізоване майно,  він зобов'язаний у п'ятнадцятиденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідного  повідомлення внести  на  відповідний  рахунок  для обліку депозитних сум органу державної  виконавчої  служби  різницю  між  початковою   вартістю нереалізованого майна та сумою коштів,  що підлягають стягненню на його  користь,  якщо  початкова  вартість нереалізованого майна перевищує  суму  боргу,  яка  підлягає  стягненню  за  виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, задовольняються вимоги інших стягувачів та  стягується виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.

Акт державного виконавця про те, що аукціон не відбувся, є підставою для видачі стягувачеві свідоцтва про придбання майна з аукціону, якщо аукціон не відбувся.

До обов’язків нотаріуса не входить перевірка факту проведення повного розрахунку, оскільки його проведення є необхідною умовою складення акта про проведений аукціон (акта про те, що аукціон не відбувся).

 

 

Свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна,

з прилюдних торгів та свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги

не відбулися

Нормативно-правові акти:

         1. Закон України «Про нотаріат» (стаття 72).

2. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України  (глави 12-13 розділу ІІ).

3. Закон України «Про виконавче провадження» (стаття 62).

4. Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року №68/5.

5. Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України №42/5 від 15.07.1999.

6. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (пункт 1, підпункти 3.1, 3.2 пункту 3 глави 12, глава 13  розділу ІІ).

7. Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 року №323/5.

 

Відповідно до частин п»ятої, шостої, восьмої статті 62 Закону України «Про виконавче провадження», не реалізоване на прилюдних торгах протягом двох місяців  майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня  проведення  уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

Не реалізоване на прилюдних торгах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися. Майно може бути уцінено не більше ніж на 30%. У разі не реалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється, але не більш ніж на 50 %. У разі якщо у місячний строк майно буде не реалізовано на прилюдних торгах, виконавець повідомляє про це стягувача і пропонує йому залишити за собою нереалізоване майно.  

Стягувач може протягом п'ятнадцятиденного строку з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово заявити про те, що він залишає будинок за собою.

У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно,  він зобов'язаний у п'ятнадцятиденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідного  повідомлення внести  на  відповідний  рахунок  для обліку депозитних сум органу державної  виконавчої  служби  різницю  між  початковою вартістю нереалізованого майна та сумою коштів,  що підлягають стягненню на його користь, якщо початкова вартість  нереалізованого майна перевищує  суму  боргу,  яка  підлягає  стягненню. 

Після повного розрахунку переможця прилюдних торгів за придбане майно на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копій документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені прилюдні торги і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби.

Акт про проведені прилюдні торги є підставою для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

Після повного розрахунку за придбане майно, на підставі протоколу державний виконавець складає акт про проведені прилюдні торги і подає його на затвердження начальнику відділу ДВС. 

  У Тимчасовому положенні про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна міститься інформація про те, що торги можуть бути визнані судом недійсними, а також про те, що торги можуть вважатися такими, що не відбулися. Підстави для визнання торгів недійсними лежать у сфері спірного провадження, тому нотаріус перевірити їх не може. А от умови, за яких торги вважаються такими, що не відбулися, нотаріус перевірити може.

Прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися:

·       коли ніхто не прибуде на торги;

·       коли ніхто з прибулих учасників торгів не зробить надбавки до суми первісної оцінки (за умови участі більше ніж одного покупця);

·       у разі відмови останнього учасника від визнання його переможцем прилюдні торги оголошуються такими, що не відбулися;

·        якщо переможець прилюдних торгів (якщо він єдиний учасник торгів) відмовиться від підписання протоколу;

·       коли по закінченні торгів покупець (якщо він єдиний учасник  торгів) не заплатить протягом десяти робочих днів з дня підписання протоколу, не враховуючи дня проведення прилюдних торгів, повністю належної з нього суми.

У разі якщо майно не реалізовано на прилюдних торгах державний виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна,  конфіскованого за рішенням суду. Майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію.

За фактом такої передачі державний виконавець складає акт про те, що прилюдні торги не відбулися. Акт  є  підставою для подальшого оформлення стягувачем права  власності на це майно.

 

Умови та процесуальний порядок видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів

Набувачем нерухомого майна може бути як покупець, який придбав нерухоме майно на прилюдних торгах, так і стягувач за умови, що він виявив бажання залишити за собою це майно у разі, коли торги не відбулися.

Підставою для вчинення цієї нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, якщо вони не відбулися) є звернення до нотаріуса набувача (стягувача) нерухомого майна чи його повіреної особи та подання ним відповідно на підставі підпунктів 3.1 та 3.3 пункту 3 глави 12 розділу ІІ Порядку), є акта про проведені прилюдні торги (акта про те, що прилюдні торги не відбулися), затвердженого начальником відділу державної виконавчої служби. Нотаріус зобов'язаний перевірити відповідність оформлення актів вимогам чинного законодавства.

Акт про проведені прилюдні торги повинен відображати всі суттєві моменти продажу, передбачені підпунктом 3.2 пункту 3 глави 12 розділу ІІ Порядку, а саме:

ким, коли і де проводилися прилюдні торги;

 коротка характеристика реалізованого майна;

 прізвище, ім’я, по батькові (назва юридичної особи), адреса кожного покупця;

 сума, внесена переможцем торгів за придбане майно;

 прізвище, ім’я, по батькові (назва юридичної особи) боржника, його адреса;

 дані про правовстановлюючі документи, що підтверджували право власності боржника на майно: назва правостановлюючого документа, ким виданий, посвідчений (для нотаріусів указувати прізвище, ім’я, по батькові, нотаріальний округ), дата видачі, посвідчення, номер за реєстром, орган реєстрації, дата і номер реєстрації.

До акта також додається список осіб, які брали участь у торгах.

До обов’язків нотаріуса не входить перевірка факту проведення повного розрахунку, оскільки його проведення є необхідною умовою складення акта про проведені прилюдні торги.

Зміст акта про те, що прилюдні торги не відбулися передбачений пунктом 2 глави 13 розділу ІІ Порядку. Так, в акті про те, що прилюдні торги  не відбулися, має бути зазначено:

 ким, коли і де проводилися прилюдні торги;

 коротка характеристика майна;

 прізвище, ім’я, по батькові (найменування юридичної особи), місце проживання/місцезнаходження кожного покупця;

дані про правовстановлюючі документи, що підтверджували право власності боржника на майно: назва правостановлюючого документа, ким виданий, посвідчений (для нотаріусів зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, нотаріальний округ), дата видачі, посвідчення, номер за реєстром, орган реєстрації, дата та номер реєстрації;

підстави, з яких прилюдні торги не відбулися.

Якщо акти викладено на кількох аркушах, то всі вони повинні бути прошнуровані, пронумеровані та скріплені відповідною печаткою; документ не може містити дописок, інших не застережених виправлень, має відповідати всім іншим вимогам, передбаченим Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Розглянувши всі ці положення, нотаріус видає свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів. Зразок тексту цього свідоцтва наведено в формі 27 до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010  3253/5, або свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), якщо прилюдні торги не відбулися (зразок його тексту вказано в формі №28 Додатку 25 до Правил).

Акти про проведені прилюдні торги, а також акти про те, що прилюдні торги не відбулися, та другий примірник свідоцтв залишаються у справах нотаріуса.

Свідоцтво про придбання заставленого майна з прилюдних торгів (аукціонів)

Нормативно-правові акти:

1) Закон України    «Про нотаріат» (стаття 72);

  2) Закон України «Про заставу»;

3)              постанова Кабінету Міністрів України від 22.12.1997 №1448 «Про затвердження Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна»;

4)             Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (пункт 1, підпункти 3.1- 3.6 пункту 3 глави 12, глава 13  розділу ІІ);

5)             Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010  №3253/5.

Слід відмітити, що Положенням про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна не врегульовано порядок реалізації заставленого майна на прилюдних торгах.

Відповідно до положень Закону України «Про заставу», предметом застави є майно, яке відповідно до законодавства України, може бути відчужене заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення: майно та майнові права, цінні папери, майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застав, у тому числі продукція, плоди та інші прибутки, товари в обороті або у переробці,  сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція тощо, якщо це передбачено договором.

Згідно з частиною першою статті 591 Цивільного кодексу України, реалізація предмета застави, на який звернено стягнення, провадиться, зокрема, шляхом продажу з публічних торгів.

Продаж заставленого майна забезпечує захист інтересів кредитора, виконання зобов’язання.

Підставою для проведення аукціону з продажу заставленого майна є виконавчі документи (виконавчий напис нотаріуса або рішення суду). Якщо нотаріус вчиняє виконавчий напис про необхідність звернення стягнення на заставлене майно, то в подальшому він матиме справу з результатами проведеного аукціону.

Під час аукціону організатором аукціону ведеться протокол, до якого заносяться:

початкова і остаточна ціна реалізації майна;

пропозиції покупців та відомості про покупця, який запропонував у ході  аукціону  найвищу ціну (далі  -  переможець аукціону).

Протокол підписується ліцитатором, переможцем аукціону (його представником) і в триденний термін надсилається організатору аукціону (пункт 12 Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна).

Згідно з пунктом 16 Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна,  переможець  аукціону  в десятиденний термін після повного внесення  коштів  на  обумовлені  у   протоколі рахунки подає організатору аукціону документи про внесення коштів.

З моменту подання переможцем аукціону зазначених документів внесені ним до початку аукціону кошти протягом п'яти днів перераховуються організатором аукціону заставодержателю.

У цей же термін організатор аукціону складає  акт  про проведений аукціон і подає його на затвердження суду, який прийняв рішення   про   звернення стягнення на заставлене майно, або нотаріусу, що вчинив виконавчий напис.

     В акті зазначається:

    ким, коли і де проводився аукціон;

     перелік і коротка характеристика реалізованого майна;

     початкова й остаточна ціна реалізації майна;

     прізвище, ім'я та по батькові (назва юридичної особи), адреса

покупця;

     сума, внесена переможцем аукціону за придбане майно.

     До акта додається список учасників аукціону.

Копії затвердженого  суддею  акта  видаються   переможцю   та організатору аукціону.

 

Аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі: відсутності покупців або наявності тільки одного покупця; несплати переможцем  аукціону у десятиденний термін повністю належної суми (пункт 17 вищезгаданого Положення).

Згідно з пунктом 18 Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, якщо аукціон оголошено таким, що не відбувся, організатор аукціону повідомляє про це заставодержателя. Заставодержатель за згодою заставодавця має право  залишити  майно за собою за початковою ціною, про що  повідомляє  в  п'ятиденний  термін організатора аукціону.

Акт про те, що аукціон не відбувся, складається відповідно до вимог пункту 2 глави 13 розділу ІІ Порядку.

Також, якщо аукціон проводився на підставі виконавчого напису нотаріуса, акт про проведення аукціону (акт про те, що аукціон не відбувся) подається організатором аукціону на затвердження нотаріусу, який вчинив виконавчий напис про необхідність звернення стягнення на заставлене майно.

Затвердити акт означає перевірити його правомірність вимогам чинного законодавства України. 

Згідно з підпунктом 3.4 пункту 3 глави 12 розділу ІІ Порядку, акт про проведення аукціону, що подається нотаріусу на затвердження, має містити таку інформацію:

 ким, коли і де проводився аукціон;

 перелік і коротку характеристику реалізованого майна;

 початкову й остаточну ціну реалізації майна;

 прізвище, ім'я, по батькові (назву юридичної особи) боржника, його адресу;

 прізвище, ім'я, по батькові (назву юридичної особи), адресу покупця;

 суму, внесену переможцем аукціону за придбане майно.

До акта додається список учасників аукціону.

При затвердженні акта про проведення аукціону нотаріус повинен впевнитися у наявності відомостей про те, що переможець аукціону вніс суму коштів за придбане майно протягом 10 днів на зазначені у протоколі рахунки та організатору аукціону було подано документи про внесення відповідних коштів.

За отриманням свідоцтва про придбання заставленого майна з прилюдних торгів (аукціону) до нотаріуса звертається набувач майна або його представник, за отриманням свідоцтва про придбання заставленого майна з прилюдних торгів (аукціону), якщо прилюдні торги не відбулися, до нотаріуса звертається заставодержатель майна або його представник.

 

Свідоцтво

про придбання нерухомого майна,

що було предметом іпотеки

 


        Аналіз чинного законодавства про  іпотечні  відносини дозволяє дійти висновку, що звернення стягнення на предмет іпотеки за виконавчим написом нотаріуса або за рішенням суду детально регламентоване.
 Так, статями 41-47 Закону України  «Про іпотеку» передбачено порядок реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах та оформлення результатів прилюдних торгів.

Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду  або  за виконавчим написом нотаріуса,  проводиться, якщо  інше не передбачено рішенням суду, шляхом  продажу  на прилюдних торгах у межах  процедури  виконавчого  провадження.

Статтею 62 Закону України «Про виконавче провадження» передбачений порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.
Видача
свідоцтва про придбання  нерухомого майна, що було предметом іпотеки,  здійснюється нотаріусом за місцем знаходження такого майна на підставі складеного державним виконавцем  акта   про   реалізацію   предмета   іпотеки, затвердженого начальником  (заступником начальника) органу державної виконавчої служби.

           В акті про реалізацію предмета іпотеки має бути зазначено:

 що реалізація предмета іпотеки відбулась із дотриманням вимог
           Закону України „Про іпотеку”;

 назва організатора прилюдних торгів, дата і місце їх проведення;

 стисла характеристика та місцезнаходження предмета іпотеки;

 прізвище, ім'я, по батькові (назва юридичної особи), адреса покупця;

 початкова ціна предмета іпотеки та ціна продажу;

 сума коштів, внесена за придбане нерухоме майно;

прізвище, ім'я та по батькові (назва юридичної особи) боржника, його адреса;

 відомості про документ, на підставі якого право власності на предмет іпотеки належало іпотекодавцю (підпункт 3.8 пункту 3 глави 12 розділу ІІ Порядку).


Свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні при його продажі в провадженні у справі про банкрутство

Нормативно-правові акти:

1.  Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (стаття 75);

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.12.1997 №1448 «Про затвердження Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна»;

3. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (пункт 4 глави 12  розділу ІІ);

4. Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010  №3253/5.

 

Придбання нерухомого майна на аукціоні при його продажі в провадженні у справі про банкрутство оформлюється нотаріусом відповідно до статті 75 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» за місцезнаходженням такого майна.

Свідоцтво про придбання майна на аукціоні видається нотаріусом на підставі акта про передання права власності на придбане майно, що підписується сторонами, та протоколу про проведення аукціону, складеного організатором аукціону.

Згідно з підпунктом 4.3 пункту 4 глави 12 розділу ІІ Порядку, в акті про передання права власності на куплене нерухоме майно має бути зазначено:

ім’я (назва) та місце проживання (місцезнаходження) продавця та покупця, а також організатора аукціону;

відомості про продане нерухоме майно;

електронну адресу веб-сторінки, на якій розміщено відомості про проведення аукціону.

В протоколі про проведення аукціону має бути зазначено:

 майно, що запропоноване для продажу, його склад;

кількість учасників аукціону;

початкову вартість;

ціну, запропоновану переможцем аукціону, або відомості про те, що аукціон закінчився без визначення переможця;

ціну або частину ціни, сплачену переможцем;

найменування і місцезнаходження (для юридичної особи), прізвище, ім’я, по батькові і місце проживання (для фізичної особи) переможця торгів;

електронну адресу сторінки веб-сайту, на якій розміщено відомості про проведення аукціону;

номер банківського рахунку, на який мають бути перераховані кошти за придбане майно;

інші відомості, передбачені законодавством України (підпункт 4.4 пункту 4 глави 12 розділу ІІ Порядку).

До протоколу обов’язково має бути доданий засвідчений організатором текст договору, вказаний в оголошенні про проведення аукціону.

Акт про передання права власності на куплене нерухоме майно разом із протоколом про проведення аукціону не пізніше трьох робочих днів після повної сплати переможцем запропонованої ним ціни передається нотаріусу, а копії акта не пізніше наступного дня разом із відомостями про нотаріуса надсилаються (вручаються) покупцю, замовнику аукціону та продавцю (частина 3 статті 75 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Розглянувши всі ці положення, нотаріус видає свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні при його продажі в провадженні у справі про банкрутство. Зразок тексту цього свідоцтва наведено в формі №27-1 до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010  №3253/5.

       Стягнення платежів за видачу свідоцтв

За видачу свідоцтв у державній нотаріальній конторі стягується держмито у розмірі 0,03 неоподаткованого мінімуму доходів громадян
(0,51 грн.), відповідно до підпункту „с” пункту 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, а приватні нотаріуси отримують плату за вчинення даної нотаріальної дії не менш як 0,03 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, відповідно до Указу Президента України від 10.07.1998 року № 762/98 «Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій».

Щодо проблемних питань, які виникають у нотаріальній практиці при вчиненні цього виду нотаріальних дій.

У чинному законодавстві України з даного напряму є ряд неврегульованих на нормативно-правовому рівні питань:

1) у статті 72 Закону України «Про нотаріат» не передбачено видачу свідоцтв про придбання арештованого (заставленого) майна з аукціону, свідоцтва про придбання заставленого майна з прилюдних торгів (аукціону), свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна в провадженні у справі про банкрутство та свідоцтва про придбання майна з аукціонів, якщо вони не відбулися;

2)  встановлені форми 27 і 28 не відповідають діючому законодавству (наявні посилання на статті 66 та 61 Закону України «Про виконавче провадження в старій редакції);

3) не врегульовано порядок придбання заставленого майна з прилюдних торгів.

 

У практиці нотаріусів виникають також питання щодо можливості видачі свідоцтва про придбання рухомого майна з прилюдних торгів (аукціону), оскільки відповідно до вимог пункту 6.4 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна видача свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів передбачена лише щодо нерухомості.

У той же час, статтею 34 Закону України «Про нотаріат» передбачена можливість видачі нотаріусами України свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів без конкретизації виду майна, на яке видається таке свідоцтво, а підпунктом 1.2 пункту 1 глави 12 розділу ІІ Порядку зазначено, що видача свідоцтва про придбання заставленого майна, яке складається лише з рухомого майна, здійснюється за місцем проведення аукціону, що підтверджує можливість видачі свідоцтва про придбання рухомого майна з прилюдних торгів.

Додатком до Правил ведення нотаріального діловодства передбачені Форма № 27 та Форма № 28, за якими видаються свідоцтва про придбання як рухомого, так і нерухомого майна з прилюдних торгів (аукціону).

Керуючись наведеним, вважаємо можливим вчинення нотаріусами такої нотаріальної дії як видача свідоцтв про придбання рухомого майна з прилюдних торгів (аукціонів), а також свідоцтв про придбання рухомого майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги не відбулися.

Наказом Міністерства юстиції України 22.12.2010 №3253/5 затверджено форми свідоцтв у Додатку 25 до Правил ведення нотаріального діловодства, які діють з 01.01.2011. Тобто, на цей час в свідоцтвах про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, а також в свідоцтвах про придбання майна з прилюдних торгів, якщо торги не відбулися, відомості про обмеження та обтяження не зазначаються, а відповідно отримання нотаріусами витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є зайвим.

 

 

 

 

 



Повний список >>
  © 2008 Методична рада нотаріату